I am engaged in photography for 10 years. 7 years old as I earning it. I do not remember that it was originally. I began to travel because I was taking a picture, or began to take pictures of the way I like to travel? But I know that it is in the basis of everything is curiosity to life. I like to wonder.
ПРО ФОТОГРАФІЮ
– Як давно і чому почала займатися фотографією?
– Я займаюся фотографією уже 10 років. 7 років як заробляю нею. Не пам’ятаю, що було спочатку. Почала подорожувати тому, що люблю фотографувати, чи почала фотографувати тому, що люблю подорожувати? Але точно знаю, що в основі всього лежить цікавість до життя. Я люблю дивуватися.
Комерційною фотографією почала займатися для власних дизайнерських замовлень. Бо чітко знала, що хочу бачити на фото.
Зараз для мене дизайн і фотографія – дві повноцінні сфери діяльності. І в кожній з них я маю досить вузьку спеціалізацію.
– Модельний шаблон обкладинок стандартизував жінку. Молодість, шкіра, волосся, груди — усе ідеального розміру. А я не вписуюся в це. У мене є зморшки, бо я люблю сміятися. Пігменті плями, тому що я падала з велосипеда. Синці під очима, бо мало сплю. І перший розмір. І що? Я не красива? Мені треба сховати, імплантувати, прибрати, щоб стати красивою? Мені це не підходить. Я красива з усіма своїми тріщинками. Вони про життя!
Навколо себе я теж бачу живих людей, таких, як і я. Невідфотошоплених, неідеальних. І бачу цих людей красивими. Я не вважаю родимки, зморшки, пігментні плями недоліками. Я вважаю їх печатками життя.
Все це відображається у моїх фотографіях.
Зазвичай притягуються клієнти, яким мій формат фото резонує. Треба багато сміливості, щоб зустрітися з собою справжнім. Не всім воно потрібне.
Був випадок, коли мій сертифікат подарували. Людина прийшла на фотосесію, не подивившись стиль моїх робіт. Реакцією на результат було: «Це що? Ви не могли зафотошопити?». Я усе вичистила, зробила красиві картинки. Не мій клієнт.
– Я намагаюся бути відкритою, наскільки можу сама. Розповідаю про себе. Розпитую про іншого. Слухаю, щоб почути. Не для того, щоб відповісти. Це створює поле, у якому іншій людині легше відкритися.
Але зустріч між двома залежить від обох. Від мене залежать лише 50% результату. Я проходжу половину шляху, а далі черга іншого йти назустріч.
Фото людини – це не лише її відображення. Це її відображення + погляд фотографа на неї.
Якщо клієнту не подобається фотографія, яку я зробила, можливо, йому не подобається мій погляд на нього. Або ж він сам собі не дуже подобається.
– Я хотіла відійти від слова «фотосесія», бо воно несе в собі багато змістів і сподівань. Таким чином я попереджаю, що моя послуга буде не тільки про красиву картинку.
Фоторозмова для мене – це спосіб зустрітися з іншою людиною. Побачити і почути її. Дізнатися про неї більше.
Я сама знімаюся у інших фотографів. Мені добре знайоме відчуття розгубленності. Коли я стою перед камерою і не знаю, що робити, куди подіти руки, як стати. Але коли я починаю розмовляти – вмикаюся. Оживаю. З’являються саме мої рухи тіла, моя міміка на обличчі. У русі життя. Воно буває таким красивим!
– Чому ти називаєш свої фотосесії розмовами?
Я хотіла відійти від слова «фотосесія», бо воно несе в собі багато змістів і сподівань. Таким чином я попереджаю, що моя послуга буде не тільки про красиву картинку.
Фоторозмова для мене – це спосіб зустрітися з іншою людиною. Побачити і почути її. Дізнатися про неї більше.
Я сама знімаюся у інших фотографів. Мені добре знайоме відчуття розгубленності. Коли я стою перед камерою і не знаю, що робити, куди подіти руки, як стати. Але коли я починаю розмовляти – вмикаюся. Оживаю. З’являються саме мої рухи тіла, моя міміка на обличчі. У русі життя. Воно буває таким красивим!
– Яке місце та кого ти б хотіла пофотографувати?
Місць багато. В мене є спеціальна дошка для бажань. На ній мапа і картинки місць, які я хочу побачити своїм об’єктивом. Це солончак Уюні у Болівії, ландшафти Денксія у Китаї, північне сяйво.
Людей, яких хочу пофотографувати теж багато. Без імен. Мені щастить на красивих особистостей в оточенні. І краса – це не тільки про зовнішність. Це про відповідність зовнішнього та внутрішнього, слів та рухів, голови та тіла.
– Що нізащо в світі ти б не фотографувала?
Залежить від ситуації, у якій я опинюся. В поганий час, якщо будуть сильно потрібно гроші, буду знімати те, що запропонують. В хороший час, коли базові потреби задоволені, можу вибирати, що знімати.
Зараз я не знімаю весілля. Це не мій формат і я не можу побачити його красивим. Моє власне весілля було по плану: розпис, квитки на літак, Індія.
Не знімаю предмети і їжу. Мене більше цікавлять люди.
Не знімаю портфоліо та модельні портрети. Мене більше цікавлять звичайні люди.
Фотограф не може знімати однаково добре все: весілля, салати, немовлят, дивани та архітектуру. У кожному напрямку є дуже багато нюансів. Їхнє розуміння приходить з досвідом. Дуже важко отримати багато досвіду по всіх напрямках одночасно.
ПРО ДИЗАЙН
– Яким має бути хороше рекламне повідомлення та дизайнерський макет?
Хороший дизайнерський макет – це хороший текст+хороша картинка+хороше розташування відносно один одного. Якщо будь-яка з цих цих складових погана, хорошого макету не вийде.
Хороше рекламне повідомлення – це те, з якого людина швидко й точно, з мінімальними зусиллями зчитала інформацію, яку до неї хотіли донести.
– А реклама має виділятися?
Так і ні. Зараз така кількість реклами, що виділятися дуже важко. Хоча і можливо.
Тут питання в іншому: чи будуть ресурси, вкладені на те, щоб виділитися, рентабельними.
– Які помилки найчастіше роблять дизайнери?
1. Ігнорування сенсу.
2. Неуважність до контексту.
3. Надлишок елементів.
4. Погана робота з шрифтами.
5. Недостатня робота з деталями.
Дизайн – це рішення конкретних задач. Дизайн та власний смак – це різні речі. Як особистість я не люблю рожевий. Як дизайнер я буду використовувати його у певних задачах.
Внутрішній фільтр – один з найважливіших навиків дизайнера та фотографа. У цю секунду відбувається дуже багато речей. На цьому аркуші дуже багато тексту. Що тут найважливіше? Що цінне? Завдання – відкинути другорядне і виділити головне.
ПРО РОБОТУ НА СЕБЕ
– Ти працюєш сама на себе. Які переваги та недоліки фрілансу?
Я працюю не на себе. Я працюю на своїх клієнтів. Саме вони платять мені гроші.
Якщо я найманий працівник, відповідальність між мною та керівником розподілена. До того ж у керівника більша її частина.
Якщо я фрілансер, відповідальність повністю на мені. Це як перевага, так і недолік.
Коли я була частиною великою компанії, набагато легше виключалася з ефіру в неробочий час та йшла у відпустку.
Зараз це зробити складніше. Бо тепер моя робота – це тільки моє обличчя, моя репутація. Від того, чи буде задоволений клієнт, чи захоче прийти до мене ще раз, чи порадить мої послуги іншим, залежить мій добробут. Залежить те, чи зможу я сфотографувати ті прекрасні гори в Китаї та заплатити за квартиру наступного місяця.
